безбілетний

безбілетний
-а, -е.
1) заст. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки.
2) розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "безбілетний" в других словарях:

  • безбілетний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безбілетний — [беизб іле/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • безбілетник — а, ч., розм. Безбілетний пасажир …   Український тлумачний словник

  • безбілетність — ності, ж. Абстр. ім. до безбілетний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»